|
|
Самоаналіз являє собою більш заглиблене самоспостереження, коли людина намагається зрозуміти не загалом всю свою поведінку, вчинок, а кожний елемент: мету, потребу, дію, результат та ін. Коли аналізується яка-небудь особистісна якість, то береться до уваги ступінь її розвитку і прояви. Почуття й настрої трудніше аналізувати - молодій людині їх важко зрозуміти.
Воно не може усвідомити першопричину будь-якої емоції та її кінцевий результат.
В самоаналізі не можна допускати двох крайнощів. Перша стосується людей меланхолічного темпераменту з дуже легкою вразливістю, коли вони, перебільшуючи свої негативні риси характеру, втрачають віру в свої можливості й перестають займатися самовихованням (часто від таких людей можна почути: „Який я є, таким і буду, і нічого мене не змінить”). Друга крайність у самоаналізі спостерігається у холериків, які завжди ставляться до себе із захопленням, а це призводить їх до самозакоханості й втрати аналітичного мислення. Самоаналіз доповнює самосинтез. який включається до актів самопізнання шляхом розумового поєднання різних елементів психічного явища у єдине ціле. Якщо за допомогою первинного аналізу - синтезу важко зробити. об'єктивні висновки щодо власної якості або поведінки, людина звертається до вторинного самоаналізу, завершального.
Процедура самоаналізу повинна завершуватися практичними висновками й постановою завдань на наступний етап самовиховання.
Отже, самоаналіз має за мету створення образу свого «Я» і підготовки себе до цілеспрямованого самовиховання, покращання свого «Я».
Молодій людині можна порадити зробити таке.
1. Згадайте, яке уявлення Ви мали про себе із зауважень свого оточення, будучи-малою дитиною.
2. Як змінювався створений Вами образ Вашого «Я», коли Ви прийшли до школи і стали сприймати інформацію про себе від учителів та однокласників? У шкільному7 віці у Вас з'явилась нова орієнтація - на успіх у навчанні, спорті, товаришуванні.
3. Згадайте, наскільки чутливі Ви були у старших класах, наскільки оцінки учителів та однокласників збігалися з оцінками Вашого самоаналізу. Саме в юнацькому віці учні займаються глибоким самоаналізом на основі нового підходу до себе як до дорослої людини.
4. Проаналізуйте такі етапи: закохування, навчання в університеті, робота за обраною спеціальністю, одруження і т. д. Ви побачите, що образ Вашого «Я» постійно змінювався, хоч у зрілому віці значно менше, ніж на попередніх етапах. Але кожного разу самоаналіз повинен ставати все надійнішим інструментом пізнання себе, своїх можливостей покращити своє «Я».
|
|
|