|
|
Виховна робота потребує систематичного контролю, без якого вихователь уподібнюється капітану корабля, що пливе штормовим морем без засобів навігації - в будь-який момент можна наштовхнутися на скелі та піти на дно. Більшість вихователів не спроможна оцінити результати свого виховного впливу на вихованців, їх задовольняє зовнішньо позитивне ставлення вихованців до вимог, переконань, заходів, вони не турбуються про моральні, правові, естетичні зміни, які відбуваються в душах молодих людей.
Безумовно, важко оцінювати внутрішні психічні зміни, які відбуваються у вихованців під час виховної роботи, інколи доводиться витрачати багато зусиль, щоб досягти хоч деяких змін у думках та поведінці людей. Але вихователь і не повинен надіятися на негайні позитивні результати у своїй роботі. Тут важливо оцінити загальну схильність вихованця до позитивної зміни, зафіксувати початок процесу перетворення негатива в позитив, удосконалення тієї чи іншої якості вихованця. На ті чи інші зміни потрібен час. щоб знання перетворились у переконання, спіли основним мотивом поведінки. Дуже часто поведінка молодої людини залежить від почуттів і вольових якостей. Розум, почуття і воля триєдині в процесі виховання та оцінки рівня вихованості людини.
Сьогодні, коли існують різноманітні методи і системи діагностики якостей особистості, коли використовується пам'ять комп'ютера для обробки і зберігання психологічної інформації, проблеми контролю і оцінки результатів виховання можуть бути з успіхом вирішені.
Отже, методика контролю за станом виховної роботи в навчальному закладі, військовому колективі або в іншій організації може базуватись на таких критеріях:
1. Ефективність управління виховною роботою.
2. Якість функціонування системи виховання.
3. Рівень підготовки вихователів до виховної роботи.
4. Рівень вихованості вихованців.
Кожен з цих критеріїв оцінюється за допомогою цілої низки показників, які більш докладно відображають рівень розвитку особистості та ефективність виховної роботи за певний період часу.
1-й критерій Ефективність управління виховною роботою відображає досягнення найоптимальніших за даних умов результатів виховання. Показники цього критерію з основних положень теорії управління й аналізу передового досвіду керівництва виховним процесом такі:
реалізація демократичних принципів виховання та вимог вихователів;
раціональний розподіл функцій між посадовими особами, начальниками, викладачами, вихователями з урахуванням обов'язків і реальних можливостей кожного з них;
відповідність конкретизованих цілей і завдань виховної роботи реальному РІВНЮ вихованості особистості;
педагогічна грамотність, цілеспрямованість і конкретність управлінських рішень з проблем виховання, їх відповідність завданням, що стоять перед вихователями;
системно-комплексний підхід до планування виховної роботи, узгодженість планів;
забезпечення необхідних умов для різноманітних видів навчальної, трудової, спортивної, творчої та іншої діяльності вихованців;
скоординованість і єдність дій колективу, сім'ї, школи, університету у вихованні вихованців;
цілеспрямованість застосованих форм і методів організації виховання;
надійне інформаційне забезпечення управління виховним процесом (чіткість і оперативність системи збирання, передачі та обробки інформації);
оперативність і дієвість системи контролю за станом виховної роботи;
науковість і об'єктивність аналізу результатів виховання.
2-й критерій. Якість функціонування системи виховання передбачає з'ясування не лише того, як працює кожний елемент системи виховання, а й її цілісності, тобто взаємозв'язку і взаємодії елементів, їх підпорядкованості висунутим цілям і завданням.
У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на реалізацію в практиці виховної роботи таких умов:
оптималізація завдань, що випливають з аналізу рівня вихованості особистості за мінімальної затрати часу;
цілісність системи виховної роботи як єдності цілей, завдань, принципів, форм, методів організації та їх орієнтації на кінцевий результат;
забезпечення єдності слова і діла в реалізації усієї системи виховної роботи;
педагогічне спрямована організація життя колективу на основі неухильного виконання вихованцями вимог і норм моралі;
високий рівень розвитку самоуправління колективу вихованців;
забезпечення активної позиції вихованців;
забезпечення активної позиції вихованців в усіх формах їх діяльності (у плануванні, організації, контролі, підведенні підсумків);
здійснення індивідуального підходу до кожного вихованця, цілеспрямованої роботи з важковиховуваними особистостями;
цілеспрямована організація дозвілля і культури відпочинку, яка враховує інтереси усіх або більшості вихованців.
3-й критерій. Високий рівень підготовки вихователів до виховної роботи. Аналіз виховної роботи вчителя, викладача, начальника свідчить, що не кожен з них має здібності до виховання сучасної молоді, не кожен знає, яким повинен бути вихователь, які якості йому допомагають впливати на особистість. Підготовленим вихователем можна вважати людину, яка має:
високий рівень психолого-педагогічних знань, умінь, навичок;
високий рівень знань теорії виховання сучасної молоді;
почуття гуманізму, любові до вихованців;
оптимістичне ставлення до вихованців, їх недоліків і негативних звичок;
почуття честі і гідності педагога;
переконаність у силі педагогічного впливу на вихованця;
настанову на всебічний розвиток особистості вихованця;
вміння планувати, організовувати і проводити виховну роботу;
вміння реалізувати індивідуальну виховну роботу;
вміння використовувати методи психодіагностики;
вміння впливати на групу і з її допомогою перевиховувати важких осіб;
високу культуру спілкування з вихованцями, вміння поважати особистість, визначати її права та інтереси.
4-й критерій. Рівень вихованості особистості і колективу. До цього критерію належать ті показники, які необхідні для контролю за дисципліною, навчанням та іншою діяльністю вихованця, його ставлення до тих чи інших явищ, людей, норм моралі тощо.
Основні показники, які характеризують цей критерій, такі:
дисциплінованість, ретельність, старанність вихованця;.
знання моральних норм та вміння їх дотримуватися;
зовнішній вигляд, культура поведінки;
естетичні ідеали, художній напрямок;
почуття патріотизму, любов до свого народу;
свідоме ставлення до навчання, до наукової праці;
національна свідомість, стійкість інтересу до національної та світової культури, літератури;
працелюбність і трудова вихованість, повага до чужої праці;
правове ставлення до людей та бережне до природи;
фізична підготовленість, потяг до спорту.
З кожного показника виводиться оцінка, яка відбиває рівень реалізації на практиці закладених у ньому вимог. Таких рівнів три:
високий - реалізація більшості вимог, закладених у цьому показнику;
задовільний — часткова реалізація вимог, відображених у цьому показнику;
низький - відсутність реалізації вимог, закладених у цьому показнику (або дуже слабка їх реалізація).
Для кожного критерію виводиться стислий оціночний висновок, в якому відбивається ступінь вирішення завдань, що стоять перед колективом і вихователем. Оціночний висновок виводиться таким чином:
1) висновок про те, що висунуті завдання вирішуються в основному успішно, робиться за наявності не менше 75 % оцінок «високий рівень» з усіх показників цього критерію і не більше 25 % оцінок «задовільно»;
2) висновок про те, що Б колективі частково вирішуються поставлені перед ним виховні завдання, дається за наявності не менше 75 % оцінок «задовільний рівень» і не більше 25 % оцінок «низький рівень»;
3) висновок про те. що колектив не забезпечує вирішення поставлених перед ним виховних завдань, робиться за наявності понад 50 % оцінок «низький рівень» з усіх показників даного критерію.
Ця методика діє тоді, коли вихователь об'єктивно оцінює кожен показник і враховує його увагу в системі моральних, правових, естетичних, трудових, фізичних та інших якостей. Буває так. що одна негативна або нерозвинута якість суттєво знижує результат виховної роботи.
Вихователь може аналізувати свою роботу більш диференційовано, оцінюючи кожний показник за п'ятибальною системою:
«5» - виставляється тоді, коли показник (якість) має дуже високий рівень розвитку Б позитивному напрямі та виявляється у вихованця постійно;
«4» - показник має добрий розвиток, виявляється у вихованця часто;
«З» - кількість виявлень і невиявлень показника однакова, задовільний розвиток показника (якості);
«2» - показник має поганий розвиток або має негативне значення;
«1» - показник має дуже поганий розвиток або має негативне значення;
«0» - показник (якість) оцінити неможливо.
Розглянута методика контролю й оцінки виховної роботи може допомогти керівництву й окремим вихователям в справі підвищення ефективності виховання молоді.
|
|
|