|
|
Принцип врахування державних і національних інтересів у вихованні зобов'язує вихователя дотримуватися у своїй роботі Конституції України, яка регламентує основи державного, громадського і національного устрою України, "Україна - суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава". Це найголовніше принципове положення, яке закріплює нову історичну грань у розбудові держави і формуванні громадської свідомості. У школах та навчальних закладах проводиться виявлення основних положень Конституції для виховання в молоді поваги до своєї держави.
Виховання молоді, яка навчається, спрямовується на формування високої поваги до Основного Закону України та свідомого його виконання.
Конституція України наголошує: "Людина, її життя і здоров'я, честь і достоїнство, недоторканість і безпека визначається в Україні найвищою соціальною цінністю" [30, с. 4]. Тому виховання громадської та індивідуальної свідомості повинно бути таким, щоб люди турбувались про здоров'я і безпеку один одного, відносились до людини як до найвищої цінності в світі.
Держава піклується про те, щоб кожний громадянин України був освіченою і вихованою людиною. Конституція України говорить: "Кожний має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою" [30,с.14]. Обов'язковим також є всебічне виховання громадянина України.
Конституція України гарантує кожному право на свободу думок і слів, на вільне висловлювання своїх поглядів і переконань [30, с. 9]. Це право відноситься також і до виховної роботи, яка може приймати форми вільного виховання, але в межах моралі, коли не порушуються права і свободи, честь і достоїнство інших людей, не порушується Конституція України.
Державне виховання в складний період соціально-економічних та морально-політичних струсів має на меті:
припинення стрімкої фізичної деградації українського народу;
недопустимість подальшого зубожіння основної маси молоді;
оздоровлення морально-психологічного клімату в суспільстві та стримування соціально-агресивних верств населення;
формування почуття соціальної солідарності, миру і відповідальності молоді в умовах ринкових відносин.
Держава сприяє консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності національних меншин України [30, с.5].
Держава гарантує всій національним меншинам права на користування і навчання рідною мовою, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і навчальних закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству [30, с.5],
Національне виховання враховує виховання дітей та молоді національних меншин рідною мовою. Тісний зв'язок національного і державного виховання усіх громадян України - запорука його успіху.
|
|
|