|
|
Троп – це зворот мовлення, в якому слово або вислів вжиті в переносному значенні. З їх допомогою творяться образи, увиразнюється мовлення, бліді абстрактні поняття з допомогою порівнянь, метафор та інших тропів стають наочними, яскравими, зримими і тоді гарно запам'ятовуються. Чим нижчий рівень образного мислення у слухачів, тим наочнішою має бути промова.
Порівняння – це зіставлення двох (і більше) явищ (предметів, дій), щоб пояснити одне з них за допомогою іншого (інших).
1. «Сонце низько стоїть на заході між білими й сизими хмарками, червоне, як жар, мов розпечене в жару залізо, без проміння, тільки ніби в сяєві од жару» (І. Нечуй-Левицький). 2. «Підприємства нашої економіки, як зів'яле листя, лежать на землі» (З виступу Ф. Рузвельта).
Метафора – слово або словосполучення, що вживається в переносному значенні на основі подібності в певному відношенні двох предметів чи явищ:
2. «Панове! Ми працювали швидко. Ми, так би мовити, саджаємо Німеччину в сідло. Вона може скакати» (Бісмарк).
Метонімія – слово або вираз, що вживається в переносному значенні на основі зовнішнього або внутрішнього зв'язку між двома предметами чи явищами:
1. «Заводські труби ожили й задиміли».
«Білий дім настроєний рішуче стосовно Багдаду».
Гіпербола – перебільшення розміру, сили, значення певного явища, щоб надати зображуваному виняткової виразності:
1. «Там було справжнє пекло!»
2. «Не було протягом ряду років жодного злочину, якого не вчинив ти; не було мерзенності, здійсненної без твоєї участі; ти один безкарно і безперешкодно позбавляв життя багатьох громадян, утискав і грабував наших спільників...» (Цицерон).
Парадокс – це позірна суперечність, свідомо загострене формулювання, наприклад:
«Найбільший той, хто найменший» (Євангеліє).
«Тихше їдеш – далі будеш» (Нар. творчість).
Перифраз – називання предмета або явища не прямо, а в формі опису їх істотних і характерних рис та ознак, внаслідок чого посилюється яскравість, картинність зображення, виявляється емоційне ставлення до описуваного:
«Не будь тою людиною, що догори щетиною».
«Країна, де сходить сонце, в багатьох галузях економіки володіє передовими технологіями».
Перифраз не слід змішувати з парафразою – скороченим переказом літературного твору або ж викладом його у зміненій формі (переказ прози віршами).
Персоніфікація – вид метафори: надання предметам, явищам природи та поняттям властивостей людини:
«Бідна маленька Бельгія говорить: «Мені не потрібно ніяких французьких корпусів, я покладаюся на обіцянку кайзера...» Сербія говорить Австрії: «Якщо завинили якісь мої чиновники, я їх звільню»... Потім прийшов час Росії. У неї в Сербії свої інтереси. Німеччина, знаючи це, повернулася до Росії і сказала: «Я наполягаю на тому, щоб ти стояла склавши руки, доки Австрія знищує твого молодшого брата». Яку відповідь міг дати росіянин? Він сказав: «Руки геть від мого маленького друга, а то рознесу твою прогнилу імперію на шматки!» І він це робить» (З виступу Ллойд-Джорджа в 1914 році).
Іронія – прихована насмішка, коли про когось чи про щось говориться начебто в позитивному тоні, а мається на увазі протилежне: «Це дуже розумна й освічена жінка, інакше її, звичайно, на таку високу посаду нізащо б не призначили... Від довгого напруження розумових сил і широти охоплення складних предметів у неї з'явилася короткозорість, внаслідок чого подруг свого босоногого дитинства вона майже не впізнає» (О. Довженко).
|