|
|
Коли оратор проголошує запалюючу промову, він впливає на розум, волю і почуття слухачів; своєю думкою, емоціями, творчою фантазією пробуджує, розпалює уяву слухачів, зачіпає найтонші струни людської душі. І коли ми чуємо захоплюючі вигуки, бачимо захоплену промовою аудиторію – це зворушено почуття. Слово попало в серце.
Є багато прийомів емоційно-вольового впливу на слухачів. Залежно від характеру, призначення й умов промови, оратор може просити чи вимагати, запитувати чи відповідати, радити чи забороняти, дякувати чи докоряти. Він може також закликати, обіцяти, пропонувати, рекомендувати, попереджувати, умовляти, критикувати. Кожен із цих прийомів впливу – просьба, порада, пропозиція, виклик, попередження, вимога, заборона, докір – відрізняються своєю психологічною рисою, своїми фарбами і мовною формою. Ефект впливу на аудиторію багато в чому залежить від того, як, наскільки гостро відчуває оратор її (аудиторію), щоб використати момент і зробити вірний хід.
Всякій справі і будь-якому мистецтву повинно передувати відоме механічне вміння. Немає такого мистецтва, яке б не вимагало чорнового ремесла, повсякденної праці. Це відноситься і до мистецтва красномовства. “Мова – музика. Виступ (промова) на сцені – мистецтво не менш важке, чим спів, який вимагає великої підготовки і техніки, що доходить до віртуозності”, – писав К. Станіславський.
|