Дипломатичне красномовство розвивається у державах, які проводять активну державотворчу політику, формують свій міжнародний авторитет.
Українське дипломатичне красномовство зазнало розквіту за часів Запорізької Січі, Богдана Хмельницького, а також у період розбудови незалежної України у 90 рр. ХХ ст.
Два основні види включає в себе дипломатичне красномовство:
1) промова на міжнародній конференції; 2) промова в процесі дипломатичного акту.
Дипломатичне красномовство вимагає від оратора високого рівня комунікативної та мисленнєво-мовленнєвої культури, вільного володіння рідною та іноземними мовами, ясності мислення й мовлення, точності, стислості, доцільності мовлення, розвиненого чуття мови, високого загаль-нокультурного рівня, освіченості, інтелігентності.
Дипломатична промова – суто офіційний виступ особи, яка представляє ту чи іншу державу. Різновид політичної промови, слово дипломата завжди було зброєю політики.
|